тому

1) присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. || Уживається в головному реченні як співвідносне слово із спол. що в підрядному причини. || у сполуч. зі сл. от, саме, тільки, і. Уживається для підсилення вказівки на причиновий зв'язок.

2) присл. Указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що-небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу).

3) спол. У поєднанні зі спол. що уживається для приєднання підрядного речення причини до головного. || Уживається в складі складного сполучника тому що для приєднання підрядного речення причини до головного.